П’ять років у житті людини це час, коли вже починаєш старанно виводити літери на папері, рахувати слоників уві сні, вчити віршики й збиратися до школи. Попереду – незвіданий світ, який хутчіш хочеться пізнати. А що таке 5 років для часопису? Це значний відрізок часу! Скільки всього може статися за 1 тис. 826 днів? Складно уявити, а ще складніше – згадати все.

Що ж пережила наша вже така рідна «Студентська територія» за п’ятиріччя? Редколегія повністю змінювалася тричі, з’являлися нові рубрики, тематичні сторінки….

Уперше до рук читачів газета потрапила 17 листопада 2006 р. – у День студента (символічно, чи не так?). Певне їй вже тоді судилося стати порадницею, цікавою співрозмовницею та справжньою подругою для всіх мешканців нашої almamater.Первісток планувався як залікова робота з навчального курсу «Практикум з фаху». Хто ж тоді міг подумати, що це стане народженням неймовірно важливої частини життя творців видання та її майбутніх читачів. Перші п’ять номерів часопису виходили як додаток (8 чорно-білих сторінок, формату А4) до ще одного друкованого видання нашого «вишу» – газети «Педагог». Згодом «СТ» стала самостійною, а ще через два роки настільки впевнено стала на ноги, що приєднала до себе власний мистецько-літературний додаток «Ліра» (8 сторінок). З народженням «Ліри» уся газета стала кольоровою.

Ставши на шлях професійної журналістики, перший редакційний колектив не зупинявся перед труднощами, нестримно шукаючи нові теми, ідеї, актуальні проблеми для висвітлення їх у наступних номерах. За час існування газети, її натхненні творці мали змогу зростати професійно. У кожного виробились власний стиль, почерк, улюблена тематика. Всі розібралися в особливостях макетування, дизайну, верстки, написання заголовків та підбору фотографій. Спробували власні сили в редагуванні, літературному опрацюванні текстів, вичитуванні та корегуванні матеріалів. І, що найголовніше, всі засвоїли істину, що писати треба про прекрасне, добре і позитивне.

Варто зазначити, що перші номери газети десять місяців на рік творилися зусиллями нині вже випускників спеціальності «Журналістика»: редактора Любові Шевчук, відповідального секретаря Анни Кульчицької, коректора Оксани Лановчук, фотокорів Оксани Балюк та Анастасії Сікіної, кореспондентів Оксани Ковтун, Наталі Кондратюк, Олександри Панкевич, Зорини Супрун, Костянтина Трачука.

Після них естафету прийняли: редактор Ніка Кордон, заступник редактора Сергій Лефтер, літературний редактор Юлія Шевченко, коректор Антоніна Басенко, фотокор Вікторія Долинна, зав. інформаційної служби Юлія Гордійчук та ін.

Сьогодні творцями «СТ» є якісно-нова редколегія: редактор Анастасія Яковишина, заступник редактора Ольга Урсуленко, літературний редактор Ірина Савчук, відповідальний секретар Тетяна Кондель, коректор Аліна Рудченко, фотокор Ярослав Наскрипняк, зав. інформаційної служби Наталка Баксаляр, верстальник Ігор Балтак, веб-дизайнер Артем Паридуха. З вересня цього року «Студентська територія» змінила своє обличчя, виросла (з формату А4 до формату А3), стала яскравою та барвистою, мистецько-літературний додаток «Ліра» трансформувався у літературну сторінку. Як бачите, багато змінилося, але три основні позиції залишаються незмінними.

Перша: розуміння та підтримка ректора нашої almamater, заслуженого працівника освіти України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Шестопалюка, який гарантує відсутність цензури з боку адміністрації університету та надає фінансову можливість друкувати справжню газету.

Друга: професійна цілодобова підтримка шеф-редактора, засновника газети «Студентська територія», члена Національної спілки журналістів України, кандидата наук із соціальних комунікацій, доцента, завідувача кафедри журналістики Віталія Гандзюка. Саме він був, залишається, і впевнена, буде ідейним натхненником усіх студентів-журналістів; усіх, хто справді відчуває, що в них пульсує не перша, не друга, не третя і навіть не четверта група крові… Їхня особлива група крові – Журналістика.

Третя: незмінна позиція – це любов студентів-журналістів до чесного, неупередженого, «смачного», цілющого українського друкованого слова, бажання практикуватися за фахом і формувати власну читацьку аудиторію.

Приємно, що молодіжний часопис університету має не тільки авторитет, схвальні відгуки студентів та викладачів, а й визнання на всеукраїнському рівні. У 2009 р. «СТ» посіла друге місце у номінації «Студентська преса України» на П’ятій Всеукраїнській виставці-конкурсі газетних видань молоді «Молодіжний акцент» у м. Запоріжжі. У 2010 р. – виборола перше місце на однойменному форумі.

Коли йдеш коридорами університету в день виходу чергового номера «Студентської території» і бачиш, як студенти (різного віку, статі та різних спеціальностей) тримають у руках свіженький випуск, на серці стає дуже радісно. Коли чуєш їхні емоційні, але толерантні (хоча іноді досить категоричні) обговорення тієї чи іншої публікації, відчуваєш прилив нових сил.

Знаєте, в нашій професії часто бувають такі миті, коли здається, що ти от-от впадеш знесилений та заснеш на два тижні, тому що вичерпав увесь запас безсонних діб, проведених у роботі. Та коли бачиш радісні очі своїх читачів, розумієш, що працював недарма. Ці очі, ці слова варті того, щоб йти далі, щоб шукати, народжувати ідеї, втілювати їх, писати, писати, писати, творити й вірити у те, що це справді комусь потрібно, що це для когось важливо, що твоя праця хоч трішечки, але змінює цей світ на краще, хоч на день піднімає настрій читачам.

Ми працюємо тільки для Вас, шановні наші читачі! Кожного разу «Студентська територія» впевнено й жваво зістрибує з друкарського верстата у ТОВ «Регіна ЛТД» й летить зі швидкістю світла в стіни нашого університету тільки ЗАРАДИ ВАС! Якби не було Вашої підтримки, любові та віри, якби не чули Ваших запитань на кшталт: «А коли буде наступний номер «СТ»? – ми б просто зникли, як це буває з багатьма періодичними виданнями!

З нагоди першого ювілею бажаю своїм колегам свіжих незатьмарених помислів, невичерпних внутрішніх сил та нестримного бажання творити! Адже ми є великими везунчиками, бо отримали шанс вдосконалювати свої професійні вміння не виходячи зі стін навчального закладу, не шукаючи незрозуміло чого, або кого. Дуже хочу, щоб усі (без винятку), хто зараз навчається на спеціальності «Журналістика» замислились над цим. Якщо ви обрали майбутню професію саме за покликом серця і дійсно знаєте, що журналістика – ваша доля, тоді маєте відчувати, що Вона ніколи не полюбить та не прийме до своєї царини Слова, доки не будете вірними та відданими їй щосекунди, кожним міліметром тіла та свідомості. Розпочніть бути відданими журналістиці зі «Студентської території» ;)

Дорога «Студентська територіє», бажаю тобі процвітання, любові та поваги своїх читачів, а головне цікавих, насичених життям публікацій. Ти – наше сонце, ти – наше повітря, ти – наш хліб!

Анастасія ЯКОВИШИНА,

редактор газети «Студентська територія»