Якщо Ви живете у Вінниці, то просто не можете не знати про притулок для собак «Планета». Там проживають близько двох сотень песиків, врятованих від смерті, хвороб, голоду і холоду вулиць. Більшість тварин «не розчарувалися» в людях, навпаки – радіють бути поряд з ними.

Як на мене, у притулку можна влаштовувати справжні курси собако-терапії: стільки тепла й любові дарують браття наші менші. У закладі працюють справді віддані люди, адже доглядати двохсот «вухато-хвостатих», які потребують постійної турботи та уваги, досить не просто.

Часто сюди привозять хворих, наляканих, травмованих собак, яких працівники та волонтери виходжують, щеплюють, стерилізують і намагаються знайти їм новий дім. У «Планеті» Ви можете знайти собі вірного компаньйона, друга для дитини, сміливого сторожа і просто улюбленця усієї сім’ї. Пам’ятайте, ніхто не буде таким вірним, як пес! Тварин у притулку роздають безкоштовно, головне, щоб нові господарі були добрими і люблячими. Задумайтеся, можливо у Вашій сім’ї не вистачає маленького хвостатого створіння?

Однак, не все в притулку так райдужно й безхмарно. Фактично, він існує лише на спонсорську допомогу. Усі надії – тільки на добрих людей, які не можуть лишатися байдужими. Існує постійна потреба у медикаментах, їжі, дровах (газу немає), старих меблях, будматеріалах, грошах та, звісно, відвідувачах, які ладні приділити песикам краплинку уваги чи взяти милого пухнастого друга додому. Назавжди! Якщо Ви належите до таких благородних людей, можете завітати за адресою: вул. Сабарівська, 5а

Контактний телефон: (0432) 57-24-51

Аліна РУДЧЕНКО

***

«…Собака настільки віддана,­ навіть не віриш у те, що людина заслуговує такої любові. Це єдина істота на землі, яка щиро довіряє тобі більше, ніж сама собі. Вона робить усе заради того, щоб вгодити двоногому другу…»

Стоїмо біля магазину «Гроно» неподалік від тролейбусної зупинки «Площа Перемоги». Вона – у теплій шапці, пуховому пальто, на своєму звичному місці; я після пар, отримавши редакційне завдання, підбігла порозмовляти. Середа. Руслана Олександрівна продає газети.

– Можна «33-й канал»?» – несподівано перебиває нашу розмову пані, яка щойно вилетіла з тролейбуса.

– Тихше, тихше! Малечу розбудете, – мовила і озирнулась назад себе. Там, на землі, за нашими спинами, під купою покривал почався якийсь рух. Аж от виглядає з-під тканини...собача мордочка! А через декілька секунд й інша! Поступово звільнившись від покривал, турботливо укладених хазяйкою, перед очима з’являються Рекс та Мальона.

– Вони завжди ходять парою, нікого більше у свою компанію не беруть, – продовжує розповідати Руслана Олександрівна. – До мене приходять самі і ми тут стоїмо, продаємо газети. Часто моїм чотириногим охоронцям постійні покупці приносять ласощі: кісточки, а коли й ковбаску. Мальона до мене прибилася у зрілому віці. Одразу ж стерилізувала її у притулку за власні кошти, доглядала, відвідувала. Була в мене ще одна собачка, але її півроку тому застрелили посеред вулиці невідомі...

Жінка неодноразово була свідком знущань над безпритульними тваринами. Одного разу, прийшовши на роботу, помітила зграю собак, що бродили біля зупинки. Згодом прибігли невідомі люди та почали стріляти в них з повітряної зброї отруйними стрілами.

– Тоді я одразу залишила торгівлю та відігнала собак у двори, щоби їх ніхто не чіпав, – згадує вона. – А бувало й таке: їдеш в машині до міста, а на узбіччі – мішки лежать. Виходиш подивитися ближче, а мішки починають ворушитися. Поборовши страх, палкою починаєш їх розв’язувати, а там – дорослі коти і собаки, приречені на голодну смерть.

На жаль, такі реалії нашого життя: навіщо ж виділяти з державного (обласного, міського) бюджету чималу суму коштів на належне функціонування притулків для бродячих тварин, якщо їх можна просто позбутися, знищити…

Два тижні тому на вулиці Ленінградській мешканці одного будинку «піймані на гарячому» та затримали трьох школярів, які у підвалі заживо палили та розчленовували котів. Чи несли відповідальність діти за порушення Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», який «спрямований на захист від страждань і загибелі тварин унаслідок жорстокого поводження з ними, захист їх природних прав і укріплення моральності та гуманізації суспільства»? Зрозуміло, що далі профілактичної бесіди з підлітками та їхніми батьками справа не пішла.

Велика кількість модернізованих притулків (а не наявність одного на всю область), небайдужість кожного окремого громадянина до проблеми безпритульних тварин на вулицях міста, громадська активність – ось показники моральності та гуманізації суспільства. На щастя, знаходяться люди, які спонсорують такі заклади, часто молодь в якості волонтерів допомагає працівникам притулків у їх щоденній важкій роботі.

Якщо ви теж вирішили зробити перший крок до «укріплення моральності та гуманізації» самого себе, зробіть це вже сьогодні: купуючи свіжу газету біля магазину «Гроно», візьміть ще й шматочок найдешевшої ковбаси та пригостіть нею Рекса і Мальону. Собаки цього ніколи не забудуть…

Аліна ВОРКУЄВА