під такою назвою 17 грудня в інституті філології й журналістики Вінницького педуніверситету відбулася науково-практична конференція, підготовлена за результатами самостійної роботи студентів-філологів із дисципліни «Історія української літературної мови». Захід організувала доцент кафедри методики філологічних дисциплін й стилістики української мови Валентина Богатько. Ведучими дійства стали студенти Андрій Успєхов та Анна Петровська.

Заступник декана-директора ІФЖ з наукової роботи Інна Гороф’янюк зауважила, що філологія живе в педуніверситеті вже понад 100 років і приносить все нові й нові звершення з кожною хвилиною свого існування. «Подібні конференції стали доброю традицією для 312 аудиторії, бо ж саме тут надзвичайно приємно говорити українською про українське, під добрим поглядом Тараса Шевченка», – сказала Інна Валентинівна.

Третьокурсники розповіли про нелегкий шлях нашої мови через тернисту стежку років. Починаючи з літописів тисячолітньої давності учасники могли дізнатися про формування та становлення солов’їної.

Конференція розпочалася з глибини зародження старослов’янської мови. Тут присутні мали змогу послухати перекладні твори ХХ-XV століть, зрозуміти своєрідність тогочасного вживання слів та букв, розглянути фонетичні особливості мовлення.

Інна Ямцун й Аліса Главіш повідали про перекладні пам’ятки духовного письма. А про їх переплетення зі світськими сюжетами в історично-перекладній літературі поділилися Галина Рудь і Вікторія Кравець. Наталія Довгань та Оксана Сидоренко підготували доповідь про оригінальну літературу в контексті доби.

«З джерел народності оригінальної літератури» звучала тема Софії Поліщук і Тетяни Лісової. Вікторія Токарєва заспівала колискову відомої на весь світ українки – Роксолани. Про формування писемної традиції у творах агіографічної літератури говорила Юлія Кравченко. Тетяна Круш, Надія Ткачук розповіли про державну мову у Великому князівстві Литовському і зауважили, що руська мова – першоджерело української.

Листа старослов’янською писали Дарія Рачинська, Євгеній Лук’янюк та Інна Чередніченко. Вже за часів Григорія Сковороди мова стала засобом вираження просвітительських ідей, про це говорила Ірина Колісник. Студенти А. Дворецька, О. Дублянська, А. Думанська, О. Черкевич, І. Кулик та Л. Рембайло розповіли про формування мовного стилю на тлі нової історії та про перспективи її розвитку в майбутньому. Усі учасники говорили доволі простими словами про, на перший погляд, важкі для усвідомлення речі.

Із кожним новим століттям мова змінювалася, змінювались люди, які її творили, змінювалися обставини та звички, але варто зауважити, що ці зміни стали лише приємною градацією, результат якої тепер оцінюють всюди: не лише в Україні, а й за її межами.

Валентина БІЛОУС