У бесіді із цим хлопцем час летить непомітно… Привітна посмішка мимоволі змушує посміхатися у відповідь, а глибокий погляд переконує, що вас дійсно розуміють. Не дарма надзвичайно комунікабельного та завжди відкритого до спілкування юнака називають душею компанії. Знайомтеся: студент 2 курсу напряму підготовки «Фізичне виховання і спорт» Володимир Гуменний.

Дев’ятнадцять весен назад хлопчик вперше побачив світ. Непосидючий та допитливий, часто змушував хвилюватися батьків. Надто вже любив потрапляти в різні пригоди. Вову, ніби магнітом, притягувало все незвідане. Будучи єдиною дитиною у сім’ї, змалечку навчився цінувати друзів, без яких не уявляє життя.

Школа стала місцем, де з користю зміг використати свою енергію. Полюбляв уроки креслення, геометрії, особливо захоплювався автосправою, яка була профільним предметом у старших класах. Із 5 класу почав активно займатися спортом. Відвідував одразу декілька секцій: тхеквондо, волейбол та баскетбол. Згодом проявив себе в легкій атлетиці. «Спорт – це перш за все адреналін. Навіть під час тренування отримуєш «дозу», як наркоман. Варто лише спробувати і не помітиш, як він стане невід’ємною частиною твоєї сутності. Одного разу вийшов на бігову доріжку і зрозумів – це моє, далі без цього ніяк», – відверто розповідає Володимир.

Юнак – учасник всеукраїнських змагань із бігу на середні та довгі дистанції й неодноразовий призер. Зокрема, цього року виборов перше місце на чемпіонаті Вінницької області з легкоатлетичного кросу. Стимулом до перемоги стало бажання довести оточуючим і насамперед собі, що справді чогось вартий. Вова переконаний: «Немає нічого неможливого. Потрібно лише прагнути».

На запитання «Що відчуваєш на фінішній прямій?» відповів: «Коли бачиш перед собою фініш, непомітно забуваєш про суперників та зосереджені погляди глядачів. Усі зусилля спрямовані на те, аби якомога скоріше досягти точки призначення. Адже заради цього тренувався не покладаючи «ніг». Єдина думка, що супроводжує мене в ці хвилини – перемога вже близько!».

Мріє досягти великих успіхів у спорті. Коли настав час обирати професію, подав документи до нашого університету. За словами юнака, саме цей ВНЗ відкриває великі перспективи. «Гризти граніт науки» видалося цікаво, незважаючи на певні труднощі, швидко влився в навчальний процес. Спокійно ставиться до сесії, якою так любили лякати старшокурсники. Студентське життя відкрило безліч незабутніх вражень та нових знайомств. Навіть недоспані ночі, перед складанням екзаменів, стали для хлопця чимось особливим.

Вільний час обожнює проводити з друзями. «Не важливо, чи це буде зустріч у кафе, чи прогулянка парком. Головне, щоб поруч були потрібні люди. Друзям я довіряю більше, ніж самому собі. Саме вони допомагали не здаватися у важкі моменти і йти далі. Я знаю, що завжди можу на них розраховувати. Мої друзі – невід’ємна частина мого життя», – ділиться юнак.

До вподоби кататися на ковзанах. Узимку, коли замерзає озерце, із задоволенням грає в хокей. «Інколи виникає бажання потрапити в дитинство, взяти сани і гайнути з друзями на гірку», – посміхається Володимир. Він впевнений, що навіть у дуже серйозній людині живе малюк, якому іноді варто дати трішки свободи. Кожну мить прагне зробити особливою. Не дарма кредо юнака:«Бери від життя все, що воно може тобі запропонувати. Жити – це прекрасно!»

Юля МЕЛЬНИК