Вважаю, що висловлювання «Все в наших руках» для кожної людини є життєвою теоремою, яку маємо довести. Мабуть, для оптимістів ця фраза стає головним кредо, яке крок за кроком рухає їх уперед – до поставленої мети. Рано чи пізно песимісти також переконуються в тому що все в наших руках.

Що це означає? Часто ми заздримо тим, хто досяг неабиякого кар’єрного зростання, має значні матеріальні статки. Але в цей час забуваємо про те, що тому, приміром, бізнесмену довелося дуже  багато і наполегливо трудитись, аби підкорити свою вершину успіху. Хто ж нам не дає стати успішними? Все в наших руках.

...
Читати далі... .

2014 рік. Осінь. Вересневого дня Вінницький педагогічний університет зустрів молодих студентів-першокурсників. Так було й в інституті педагогіки, психології і мистецтв, де більшість студентів жіночої статі. Серед усіх тих одноманітних людей була Вона – маленька, тендітна, симпатична дівчина з довгим волоссям, приємною посмішкою та рум’яними щічками. З перших днів припала йому до душі. Неодноразово в коридорах зустрічались поглядами, а Він ще довго проводжав її силует, дивлячись услід.

День за днем вони ходили на заняття, зустрічались у коридорах, сиділи в сусідніх аудиторіях, а на перервах слухали одні й ті ...
Читати далі... .

Обожнюю, як сонце топиться за обрієм. За завісою густого сіро-молочного сяйва розкидає свої палкі й вогненно-лагідні руки-промені, намагаючись, ще хоч на годину вчепитися за цей бік світу. Соснові ліси розкидають кілометрову тінь на безкрайні пшеничні поля, де цілий день трудилися тутешні мешканці. Я їду додому!

Минув ще один тиждень навчання в місті, час відвідати батьків, пригорнутися до маминих рук, розказати про все нове і обговорити давно забуте. Далека дорога так виснажує і хочеться лишень подихати свіжим сільським повітрям, розглянути місця, де минуло дитинство, пройтися ще хоч раз шкільною стежиною. О, а як приємно зустріти дорогою котрогось з к ...
Читати далі... .

Що таке кохання? Мабуть, кожна людина хоч раз в житті думала про це. Це миттєвий потяг, чи вічне почуття? Як воно виникає? Що при цьому відчуваєш? Як довго воно триває?  У кожного своя відповідь на ці запитання.

Ольга та Олександр сиділи за однією партою одинадцять років. Дружили з дитинства. Завжди ділились одне з одним найбільшими таємницями. Допомагали у скрутній ситуації. Втішали після першого нещасливого кохання. «Пам`ятаю, як він підійшов до мене в другому класі і поділився шоколадкою, з цього і почалася наша багаторічна дружба», ‒ згадує Ольга.

...
Читати далі... .

Юлія просто бігла, не помічаючи нікого навкруги. Мчала щосили, не зупиняючись навіть на червоне світло світлофора. Не знала, що її чекає попереду. А поки є надія, щодуху летіла до нього. Назустріч вітру, з повними очима сліз. Не думала, як бути далі. Знала лише одне – без нього вона жити не може. І хоч в голову лізли всякі жахливі думки, в серці все ще горів ледь помітний промінчик надії.

«Можливо, то не він. Раптом це чиясь прикра помилка. Боже, я ніколи нічого не просила, а зараз благаю. Зроби так, щоб то був не мій коханий», – поспіхом витираючи сльози, думала дівчина.

...
Читати далі... .