Вінниця – хранитель таємниць,

Котра веде тебе у дивовижні далі.

І прохолодний свіжий вітерець

Розвіює усі твої печалі.

...
Читати далі... .

Десь далеко, мабуть, у сусідньому селі, ген-ген чувся собачий гавкіт. Чи то місяць був таким яскравим, чи то дві сусідки знову щось не поділили. Чутно гомінкі дзвіночки дівочих голосочків та тверді, мов столітні дуби, парубоцькі баси.

Неділя… Тихий липневий вечір. Натруджені батьки посідали під старою вишнею й згадують колишні благодатні роки; дітлахи, настовбурчивши вуха, слухають старечі небилиці, а молоді гуляють. Дівчата чепуряться, заплітають у пишне, мов пшеничне колосся, золоте волосся червоні й голубі стрічки. А парубки, тим часом, чекаючи своїх любих десь на леваді чи під вербою біля тихого й глибокого, наче далечінь, ставу, збирають квіт ...
Читати далі... .

В останніх холодних подихах сизоокої осені потонуло метушливе місто. Ранок. Холодний і зовсім непривітний вітер розвіває сірі хмарки в небесах, що здивовано спостерігають на квапливий люд.

 Із натовпу одразу вирізняється образ стрункої світловолосої жінки, що міцно тримає в руці малесеньку долоньку хлопчика. Вони не такі, як усі. Щось їх відрізняє від сотні інших. Якась загадковість в очах жінки і якась невиправдана повільність і невпевненість у рухах хлопчика.

...
Читати далі... .

Тиша… Лише маленька, ледь помітна метушня пронизує ранкову площу.

Перехожі, в очікуванні вихідних, якісь ніби стомлені, наповнені глухою пустотою. Кленове листя, кружляючи у веселому таночку, ніби хоче розвеселити місто, попередити його про щось яскраве, щире і сонячно світле.

Мить… І ніби з неба відбувається вибух, така собі ранкова феєрія: молодий хлопець, літ вісімнадцяти, в яскравих зелених кросівках та адідасівському костюмі вмикає на всю потужність запальну пісеньку й завзято танцює брейк-д ...
Читати далі... .

Певно, це чи не єдиний письменник, котрий і лікар, і чарівник, і психолог в одній особі. Уперше взявши книгу до рук, важко відірватись, адже тут присутній шарм спокуси, який буквально «затягує», розриває читача на шматочки зсередини, а потім кожним наступним реченням навпаки – склеює, як пазл докупи. Після прочитання цієї книги зрозуміла для себе таку цікаву річ: виявляється, книги можуть бути бинтом та гіпсом!

Центральною ідеєю роману стала історія головних героїв: генетик, який працює на Німеччину, і заміжня домогосподарка. Сюжетна лінія вибудовує доволі просту й водночас надзвичайну картину, яка змушує читачів мимоволі жити двома життями відраз ...
Читати далі... .