Українці обурено реагують на підвищення цін, а не зарплатні, на збільшення пенсійного віку, на підвищення тарифів на комунальні послуги, й зовсім рідко занурюються в глобальні проблеми, які, на жаль, їх «не зовсім стосуються», наприклад, покинуті діти в пологових будинках, лікарнях, на смітниках…

Проблеми, заявлені на початку списку, не є дріб’язковими, проте їхні масштаби викликають огиду до тих, хто йде на крок знехтування дитячим життям у рази більшу, аніж до тих, хто «підвищує ціни». На превеликий жаль, сучасні люди живуть за принципом «моя хата скраю – я нічого не знаю» і навіть тоді, коли змогли хоча б чимось зарадити, не задумаються над поміччю. Річ навіть не в т ...
Читати далі... .

Вчимо завдання на пари, складаємо сесії раз за разом, а чи задумувалися, що будемо робити після отримання омріяного диплома? Варто подивитися реальності у вічі і визнати, що обираючи професію, напевно, не думали про такий важливий аспект, як затребуваність на ринку праці. Ні для кого не є секретом проблема безробіття в Україні, але потрібно поглянути на неї більш детально.

У Вінницькому обласному центрі зайнятості можна ознайомитися з картиною працевлаштування. Провідний спеціаліст Тетяна Юріївна Педина повідомляє, що у Вінницькій області мають попит переважно робітничі професії: кравець, кухар-кондитер, продавець, бармен, перукар, адміністратор, маляр, офіціант, електрозварник, слюсар, верстатник, водій, електромонтер. Вакансій для педагога небагато, максимум – можливість влаштуватися в дитячий садочок вихователем. Виявляється, що особи, які є власникам ...
Читати далі... .

Коли чую слова «дитячий будинок», по тілу проходить холодок, а серце стискається від болю та жалю за тими дітками, котрих горе-батьки залишили на виховання державі. У дитячих будинках не панує домашня атмосфера і не лунає в коридорах слово «МАМА», нікого не голублять рідні руки і поруч немає батьківського плеча. Натомість, є лише спогади.

Чи не щодня близько сотні дітей батьки залишають напризволяще. Питання в тому: для чого ж тоді народжувати? І як взагалі можна, виносивши дитя під серцем дев’ять місяців, свідомо відмовитись від нього? Хіба можна зрозуміти ту людину, яка відмовилася від своєї кровинки, викинула як непотріб, як річ, що уже зносилася. До такої людини можна відчувати лише байдужість і ніякого прощення. Правильним є вислів: «Не ті батьки, котрі дали життя, а ті, котрі не зрікалися і полюбили тебе!»

«Дайте пару копійок для моєї маленької дитинки, щоб купити поїсти», – на колінах благав кволий чолов’яга всіх перехожих, що проходили повз нього.

Звичайно, відірвати від серця кровно зароблені декілька гривень не важко, особливо, якщо їх просить бабця, жінка чи дитина. Але коли підходять чоловіки і нав’язливо розповідають заздалегідь придумані казки – це, правду кажучи, викликає огиду до таких людей і виводить із себе. Нещодавно така ситуація трапилася і зі мною.

Якось йшов на залізничний вокзал. Погода була похмурою, накрапав дощик. Ще здалеку запримітив згорблене сіре тіло. Пройшовши повз мене, чоловік зупинився і сказав: «Скільки тобі не шкода на хліб для моєї дитинки?». Зазвичай, до таких людей у мене одразу прокидається співчуття. Але цей чоловік був напідпитку і ледве тримався на ногах. Оскільки зустрів його тут не ...
Читати далі... .

Повільно розплющила очі… Вдихнула приємний аромат цитрусів, що лежали на столику поряд із ліжком. Оглянулася навкруги: святкова атмосфера витала просто в повітрі…

Підійшла до вікна і ліниво розкрила жалюзі. У кімнату увірвалося яскраве ранкове світло. Погляд привернули увагу сніжинки, які вальсували навколо. Пластівцями вони спадали додолу, покриваючи витоптані стежечки. Білі шапки одягли дахи будинків, а дерева причепурилися в сукні з кришталю. Лише жовтогруді синички порушують спокійну атмосферу, наввипередки, визбируючи свіжонасипане зерно із годівни ...
Читати далі... .